Марена фарбувальна, Україна, 100 г

Марена фарбувальна

Марена фарбувальна – широковживана офіційною і народною медициною рослина, що має багато цілющих і корисних якостей. Ще здавна ремісники Єгипту, Риму, Персії та Греції високо шанували корінь марени фарбувальної. Завдяки особливому хімічному складу рослини, з неї готували стійку червону фарбу.

Саме трава марена фарбувальна була в давнину єдиною рослиною, за допомогою якої фарбували бавовняні, шовкові та вовняні тканини. Ці властивості рослини використовують і по сьогоднішній день.

Як лікарську сировину використовують кореневище і корінь марени фарбувальної, збір яких проводять восени у фазу плодоношення або на початку вегетації. Зібрані кореневища ретельно очищають від землі, промивають у холодній воді та висушують у сушарці при температурі не більше 40-50 градусів або під накриттям у тіні в добре провітрюваному місці.

Корисні речовини

Кореневища марени фарбувальної містять антрахінони, глікозид алізарин, тритерпеноїди, органічні кислоти (елагову, винну, яблучну, лимонну), білки, цукри, іридоїди, пектинові речовини, аскорбінову кислоту, антрахінони (іберицин, пурпурин, алізарин), жирну олію та інші речовини.

Надземна частина рослини містить фенолкарбонові кислоти та їхні похідні, іридоїди, вуглеводи, флавоноїди (кемпферол, лютеолін, апігенін, кверцетин), кумарини. Листя марени містить флавоноїди та іридоїди; квітки – рутин і флавоноїди гіперозид.

Лікувальні властивості

Лікарські властивості марени фарбувальної були добре відомі ще за часів Авіценни, який для лікування сідничного нерва, втрати чутливості тканин і паралічу рекомендував готувати з коріння рослини питво на основі підсолодженої медом води.

Плоди використовували для приготування пиття на основі уксомеда, що вживають для лікування збільшеної селезінки. Авіценна також зазначав, що марена сприяє очищенню печінки, селезінки та відкриванню закупорок у них.

Переклад російською мовою

Марена красильная

Марена красильная – широкоиспользуемое официальной и народной медициной растение, обладающее многими целебными и полезными качествами. Еще издревле ремесленники Египта, Рима, Персии и Греции высоко почитали корень марены красильной. Благодаря особому химическому составу растения, из него готовили стойкую красную краску.

Именно трава марена красильная была в древности единственным растением, при помощи которого окрашивали хлопчатобумажные, шелковые и шерстяные ткани. Эти свойства растения используются и по сегодняшний день.

В качестве лекарственного сырья используют корневище и корень марены красильной, сбор которых проводят осенью в фазу плодоношения или вначале вегетации. Собранные корневища тщательно очищают от земли, промывают в холодной воде и высушивают в сушилке при температуре не более 40-50 градусов или под навесом в тени в хорошо проветриваемом месте.

Полезные вещества

Корневища марены красильной содержат антрахиноны, гликозид ализарин, тритерпеноиды, органические кислоты (эллаговую, винную, яблочную, лимонную), белки, сахара, иридоиды, пектиновые вещества, аскорбиновую кислоту, антрахиноны (иберицин, пурпурин, ализарин), жирное масло и другие вещества.

Надземная часть растения содержит фенолкарбоновые кислоты и их производные, иридоиды, углеводы, флавоноиды (кемпферол, лютеолин, апигенин, кверцетин), кумарины. Листья марены содержат флавоноиды и иридоиды; цветки — рутин и флавоноиды гиперозид.

Лечебные свойства

Лекарственные свойства марены красильной были хорошо известны еще во времена Авиценны, который для лечения седалищного нерва, потери чувствительности тканей и паралича рекомендовал готовить из корней растения питье на основе подслащенной медом воде.

Плоды использовались для приготовления питья на основе уксомеда, употребляемого для лечения увеличенной селезенки. Авиценна также отмечал, что марена способствует очищению печени, селезенки и открыванию закупорок в них.